Недавні дослідження показали, що закоханість може змінювати мозок людини. Але перше, що варто прояснити — це, те, що ми маємо на увазі під любов’ю. Наприклад, у греків було шість різних слів для позначення «різних видів кохання» — від сексуальної пристрасті до дружби і глибокої любові до людства. Так само, як ми відчуваємо різні батьківські, дружні чи романтичні почуття — наше «кохання» по-різному виглядає в нашому мозку.
Дослідники з’ясували, що всі ці почуття пов’язані з однією і тією ж хімічною речовиною мозку, проте залежно від характеру почуттів, вони походять із різних нейронів і нервових клітин. Кохання — це, перш за все, хімія мозку, але не тільки.
Коли ми закохуємося, наш мозок переживає справжній феєричний парад емоцій: 12 ділянок мозку працюють разом, щоб вивільнити дофамін, окситоцин, серотонін та адреналін. Ці нейромедіатори асоціюються із задоволенням і винагородою, що призводить до відчуття ейфорії та щастя.
По суті, велике романтичне кохання заповнює весь наш мозок і притуплює «здоровий глузд» — ось чому нам усе бачиться в рожевому світлі й ми часом не помічаємо недоліків коханих.
Окситоцин відіграє вирішальну роль у соціальних зв’язках і прив’язаності. Він вивільняється в моменти близькості, такі, як обійми, поцілунки та фізичні дотики, сприяючи відчуттю близькості та довіри. Навіть такі прості речі, як поцілунки та тримання за руки, можуть змінювати наш мікробіом та підсилювати імунну систему.
У довгостроковій перспективі кохання знижує рівень кортизолу (гормону стресу) у мозку. Коли людина відчуває, що її люблять і підтримують, рівень стресу знижується і емоційний стан стає більш розслабленим.
Тривала любов також підвищує активацію кутової звивини, частини мозку, пов’язаної зі складними мовними функціями, та дзеркальних нейронів, які допомагають передбачити дії чи слова коханої людини. Закохані люди мають цей симбіотичний, синергетичний зв’язок завдяки цій нейронній системі.
Кохання також пов’язане з покращенням когнітивних функцій, зокрема пам’яті, уваги та навичок розв’язання проблем.
Крім того кохання впливає і на наше тіло — має «знеболювальний ефект», тобто може зменшити сприйняття болю. Виділення ендорфінів, які є природними знеболювальними, збільшується під час переживання емоції любові.
Проте, коли кохання стає основним фокусом у житті, це може призвести до станів, схожих на залежність від наркотиків. Ми можемо відчувати «синдром відміни», коли не бачимо або не отримуємо потрібної дози цього почуття.
Також кохання впливає на розум, викликаючи зміни в рівнях дофаміну та окситоцину. Це може робити нас неспроможними думати ні про що, окрім об’єкта кохання, або навіть «вимикати» ділянки мозку, які відповідають за соціальні судження та негативні емоції, позбавляючи здатності мислити критично.
Цікаво, а які зміни відбуваються чи відбувались у вас коли ви були закохані? Пишіть нам у коментарях, буде дуже цікаво почитати…
Переглянути відео: