Сечокам’яна хвороба - це хронічне захворювання, що характеризується порушенням обміну речовин з утворенням у нирках та сечових шляхах каменів, які формуються зі складових частин сечі. Це одне з найпоширеніших захворювань нирок та сечовивідних шляхів. Ця хвороба має складні, різноманітні механізми розвитку. Основним механізмом захворювання прийнято вважати вроджений - це порушення обміну речовин, що призводить до утворення нерозчинних солей, які і формуються у камені. Однак, навіть якщо і є вроджена схильність до сечокам’яної хвороби, вона може не розвинутися, якщо не буде сприятливих чинників.
Цими чинниками впливу можуть бути, як стверджують одні фахівці, зовнішнє середовище (екзогенні), а інші говорять, що це вплив ендогенних причин, тобто внутрішніх. Хоча, нерідко спостерігається їхня взаємодія.
Наш харчовий та питний режими, загальна калорійність їжі, зловживання тваринним білком, сіллю, продуктами, що містять у великій кількості кальцій, щавлеву та аскорбінову кислоти, нестача в організмі вітамінів А та групи В — відіграють значну роль у розвитку сечокам’яної хвороби.
Внутрішні причини - це інфекції сечових шляхів, порушення обміну речовин, дефіцит, відсутність або гіперактивність певних ферментів в організмі, захворювання травного тракту, печінки та жовчних шляхів, спадкова схильність до сечокам’яної хвороби та інші чинники.
Камінці нирки бувають поодинокими та множинними (до 5000 каменів).
Для того, щоб обрати оптимальний метод лікування для позбавлення від наявного каменю, необхідно: встановити діагноз, визначити розмір каміння, його локалізацію, оцінити стан прохідності сечових шляхів і функції нирок, а також врахували супутні захворювання і лікування, що раніше проводилося.
Лікування сечокам’яної хвороби включають два основні напрямки: руйнування каменю та корекція метаболічних порушень.
Додаткові методи лікування включають: покращення мікроциркуляції в нирках, адекватний питний режим, санацію сечових шляхів від наявної інфекції, дієтотерапію, фізіотерапію та санаторно-курортне лікування.
Зважаючи на те, що причини виникнення сечокам’яної хвороби не з’ясовані до кінця, видалення каменів з нирок та сечовивідних шляхів ще не означає повного одужання. Тому, без профілактики протягом 5-ти років у частини хворих, які позбулися каменів після лікування, сечові камені утворюються знову. І профілактику найкраще розпочинати відразу після мимовільного відходження або хірургічного видалення каменів.
-
Перше, що показано всім всім хворим на сечокам’яну хворобу - збільшення кількості вживання рідини.
-
Далі. Введення у раціон харчування клітковини.
-
Необхідно обмежити вживання білку. Тваринний білок вважається одним із важливих факторів ризику утворення каменів.
-
Взагалі, забороненими продуктами за сечокам'яної хвороби є: м'ясо і риба жирних сортів, копченості, маринади та солоності, морепродукти, фастфуд, жирний бульон, здобна випічка, шоколад і какао, міцний чай і кава, прянощі, зелений салат, щавель, шпинат, яйця (особливо жовтки).
-
Фахівці рекомендують вести активний спосіб життя, але при цьому уникати фізичних перевантажень, проводити регулярні обстеження сечостатевої системи та своєчасно лікувати інфекційні і запальні захворювання, а також розлади шлунково-кишкової системи.
Запам'ятайте! Вилікувати сечокам'яну хворобу можна тільки шляхом виконання всіх рекомендацій лікаря. Самолікування і несвоєчасне звернення до уролога можуть призвести до прогресування хвороби та її переходу в хронічну форму.
Переглянути відео: