Біль — це доволі субʼєктивне відчуття, яке складно виміряти. А взагалі, біль — це захисна реакція та дуже складна річ, адже він одночасно й сенситивний, й емоційний. Наприклад, якщо вам на шкіру потрапило щось пекуче, ви хочете його негайно змити або прибрати — це відчуття болю спрямоване на захист вашого організму. Але є багато людей, які терплять біль в організмі й навіть навчились із ним жити та не звертати на нього увагу.
Добре це чи погано? Давайте розбиратись…
Усі ви знаєте, що больовий поріг у кожної людини різний. Хтось може терпіти сильний біль, а для когось найменший біль стає нестерпним. Думка лікарів і в тому, і в іншому випадку однозначна — терпіти біль не варто. Він може сигналізувати про вкрай небезпечні стани, зокрема:
Сильний головний біль може вказувати на раптове підвищення артеріального тиску, гіпертонічний криз чи навіть крововилив у мозку.
Сильний біль за грудиною може попередити про інфаркт або закупорювання судини тромбом.
Гострий біль у животі може свідчити про запалення підшлункової залози, загострення жовчнокам’яної хвороби, гінекологічні патології та серйозні порушення в роботі ШКТ та про багато інших станів.
Дуже багато людей займаються самолікуванням та неконтрольовано приймають знеболювальні препарати, які можуть нанести більше шкоди ніж допомогти. Коли людина приймає знеболювальний препарат і, усе ж таки, знаходить можливість звернутись до лікаря, то клінічна картина стерта й лікарю набагато складніше встановити точний діагноз, призначити відповідне лікування. Багато знеболювальних препаратів спричиняють побічні ефекти, розлади шлунково-кишкового тракту, а в такому випадку взагалі складно підібрати ефективне лікування. Тому не потрібно зволікати, особливо терпіти гострий біль, а краще знайти можливість своєчасно звернутись до лікаря.
Особливо це стосується болю, який виникає в суглобах, кінцівках після травм, розтягнень, фізичного навантаження. Нехтування цим симптомом може привести тільки до погіршення стану та збільшення набряку, обмеження рухів, неможливості виконувати домашню роботу та пересуватись.
Також багато людей грішать тим, що, за певного гострого болю, йдуть до масажиста. Цього теж робити не можна. Запам’ятайте: першим кроком має бути похід до сімейного лікаря, а далі він уже дає направлення до конкретного спеціаліста:
Невролога — якщо це біль у попереку, спині чи коли він віддається в руці або нозі.
Травматолога — якщо болить рука, нога і є набряклість.
До речі, депресивні та тривожні розлади завжди посилюють біль. Вони постійно йдуть поряд із хронічним болем. Саме із цієї причини деяких пацієнтів скеровують до психотерапевтів, щоб стабілізувати їхнє психоемоційне тло. Тоді й біль відчуватиметься не так сильно.
Ви маєте усвідомити, що терпіти біль не можна, оскільки це може призвести до значних негативних наслідків. Хронічний біль може спричинити психологічний дистрес, включаючи депресію та тривогу, що може погіршити функціональні можливості людини. Він може бути результатом комбінації психологічних, соціологічних та біологічних факторів і це може призвести до довгострокових фізичних і психологічних проблем. Також хронічний біль може серйозно погіршити якість життя, обмежити здатність працювати, спати та вплинути на соціальні взаємодії.
Тож робимо висновки: терпіти біль не рекомендується, оскільки це може призвести до серйозних фізичних і психологічних наслідків, таких як депресія, тривога, зниження якості життя та функціональних можливостей. Тому важливо ефективно керувати болем, щоб уникнути цих негативних наслідків, тобто звернутися до кваліфікованого лікаря!
Переглянути відео: