Надмірна пітливість пахово-промежинної ділянки, тобто пахово-промежинний гіпергідроз, — це досить болісна хвороба, що зустрічається рідко, проте вона приносить людині масу незручностей, як у повсякденному, так і в інтимному житті. Постійне намокання промежини, білизни та штанів (колгот) призводить до дратівливості та неврозу. Ускладнення, при цьому, можуть бути найнеприємнішими — шкірні захворювання, попрілості, рани, що сверблять, болючість ділянки промежини.
Не будемо брати до уваги стан людини, коли в спекотну погоду пітніють пахви і промежина — це результат хорошої роботи потових залоз при високій температурі і виконує функцію охолодження тіла — допомагає уникнути перегрівання. Однак, коли пітливість у цих інтимних зонах стає надмірною незалежно від погоди, тоді виникає безліч проблем.
Пахово-промежинний гіпергідроз не можна назвати поширеним або небезпечним захворюванням, але лікувати його потрібно обов’язково. Цей стан дуже неприємний і болісний для будь-яких чоловіка та жінки, які стежать за собою та своєю гігієною.
Особливої неприємності завдає ще і специфічний запах, який виникає при розмноженні мікроорганізмів, присутніх на шкірі інтимних зон у величезній кількості. У пахово-промежинній області розташована досить велика кількість апокринових потових залоз. Такі залози здатні колонізуватися шкірними сапрофітними мікроорганізмами, які, власне, є причиною сильного запаху. Особливо неприємний запах може спричинений додатковою пітливістю в області ануса. Ігнорувати цю недугу точно не варто, тому, що вона може, як мінімум, довести людину до неврозу та нервового зриву. Тому при перших симптомах слід звернутися до відповідного фахівця, щоб застосувати кваліфіковане та своєчасне лікування.
Основними причинами цього захворювання вважають підвищену масу тіла, дієти, стреси, спадкові захворювання. Іноді зайва пітливість виникає після черепно-мозкових травм.
Досить часто паховий гіпергідроз супроводжують такі захворювання, як підвищена активність щитовидної залози (гіпертиреоз), цукровий діабет, клімактеричний синдром, ожиріння та інші.
Якщо лікар-дерматолог (або ендокринолог, невролог, терапевт) виявляє одну із цих важких недуг, то гіпергідроз лікується вже в другу чергу, основна увага приділяється, звичайно, лікуванню основного захворювання. Коли причини гіпергідрозу незрозумілі, і людину абсолютно нічого не турбує, крім зайвої пітливості в пахово-проміжній області — тоді вже лікують сам гіпергідроз.
Лікування пахово-промежинного гіпергідрозу має бути комплексним:
Особиста гігієна. Добре допомагає відмова від синтетичної білизни та перехід на бавовняну, яка не дозволяє поту накопичуватися в складках тіла. У цьому випадку волога вбирається тканиною, що дозволяє шкірі нормально «дихати».
Харчування відіграє велику роль у регуляції теплообміну. Відомо, що після гарячої їжі або чаю навіть у здорової людини може початися рясне виділення поту. Тому за будь-якої форми гіпергідрозу треба виключити гарячу їжу та гострі спеції.
Якщо спостерігається підвищена маса тіла, треба займатися вправами та відрегулювати дієту з метою позбутися зайвих кілограмів.
Як стверджують фахівці, одним з ефективних методів лікування цього виду гіпергідрозу є застосування ін’єкцій ботулотоксину типу А, вірніше, препаратів, що містять його — Диспорту та Ботоксу. Пітливість знижується одразу й надовго (6–8 місяців). Потім, правда, уколи доведеться робити знову, в іншому випадку пітливість повернеться.
З медикаментів часто застосовуються препарати, які зменшують виділення поту за рахунок впливу на симпатичну нервову систему, що відповідає за потовиділення.
Можна спробувати Drezydil ULTRA — це природний засіб для підтримки здоров’я шкіри та нормалізації роботи потових залоз. Він стабілізує потовиділення, пригнічує активність бактерій та грибків і усуває неприємний запах та зменшує запалення та подразнення шкіри й ризик розвитку шкірних інфекцій. Крім того, засіб покращує зовнішній вигляд, підвищує еластичність та відновлює тонус шкірних покривів. Цей комплекс містить екстракти трави шавлії, кореня лапчатки білої кори дуба.
Переглянути відео:
